Гурток "Юні акваріумісти "

 Історія виникнення акваріумного рибництва.

Поповніть свій акваріумний словник: 

Акваріум (латин. Aquarium – водойма) – це тип віварію, призначеного для утримання та розмноження водних організмів. У побуті акваріумом називають прозору посудину, призначену для утримання в домашніх умовах тропічних риб. 

Чи знаєте ви, що… утримання та розведення акваріумних риб – надзвичайно популярне хобі, що об’єднує мільйони ентузіастів? Перший прототип акваріума зроблено в середині ХVIII cт. Він кардинально відрізнявся від сучасного акваріума, забезпеченого системою фільтрації, аерації, автоматичним освітленням, підживленням тощо. 

  У стародавньому Єгипті ще в V–VI тис. до н. е. утримували в штучних водоймах різноманітних риб переважно з Нілу, що відзначалися яскравим кольором або незвичайною формою чи поведінкою. Відомі факти утримання в неволі крокодилів, але, крім декоративної функції, їх ще використовували для жертвоприношення. Під час археологічних досліджень Помпеї знайдено басейни, у яких утримували риб, а також фрески, де це зображено. У Розділ 1. Акваріумістика. Минуле та сучасне 15 працях Цицерона, Арістотеля, Теофраста згадуються акваріуми, що були в будинках і на подвір’ях грецької та римської аристократії. Арістотель у своїх роботах описав понад сто видів прісноводних морських риб. Теофраст доповнив цей перелік ще тридцятьма видами риб з Індії, яких утримували тамтешні Магараджі. У працях цих дослідників зазначено, що в тих «акваріумах» утримувалися середземноморські риби, зокрема мурени й барабульки. У цих посудинах постійно міняли воду, а спеціальні навіси створювали тінь, чим не допускали підвищення температури та розмноження буро-зелених водоростей. Римські патриції не тільки із захопленням спостерігали за годуванням мурен, але й самі полюбляли скуштувати м’ясо цієї риби. Із розповідей іспанських завойовників, які в ХVІ ст. висадилися в Мексиці, відомо, що правитель ацтеків – Монтезума – мав зоопарк, де утримував спійманих у горах, пустелях і лісах звірів та птахів, а в басейнах із прісною й морською водою – яскравих рибок. Чаші-акваріуми стояли і в покоях Монтезуми. Але найбільшого розвитку в стародавньому світі акваріумістика досягла в країнах Сходу: Китаї, Японії, Кореї, Сіамі (Таїланді). Звідси на весь світ ширилася слава про золотих рибок. Найдавніші відомості про золотих рибок з’явилися в Китаї в VІ ст. до н. е., саме в цей час їх почали утримувати як декоративних тварин. Зображення золотої рибки в ранніх пам’ятках китайської писемності з’являється й на гербах знатних родин. Риб із червоним забарвленням вважали священними. Найбільшого розквіту робота з виведення нових порід золотої рибки досягла в період династії Мін (1368–1644 рр.). Саме тоді з’явилися предки майже всіх сучасних порід. Центрами їх розведення стали Пекін, Шанхай, Кантон. І хоч як не берегли китайські імператори свої живі скарби, проте в 1500 р. золота рибка потрапила до Кореї, а в 1502 р. – до Японії, потім – до Індонезії. Японські любителі вивели чимало нових форм і кольорових варіантів золотої рибки. Ця порода риб походить від срібного карася. Довго й ретельно відбирали селекціонери з численного потомства найкращих і найяскравіших екземплярів. Так крок за кроком, працюючи над кожним поколінням, вони вивели близько 130 порід. Світлана Буднік, Андрій Колосок 16 Звичайні золоті рибки – такої самої форми, як і карасі. Лише яскраве золотисте забарвлення відрізняє їх. Є також золоті рибки з вогненно-червоним тілом. Велике значення при визначенні породи й цінності рибки має її колір. Тіло може бути одноколірне або вкрите різноманітними плямами (білими, золотими, полум’яно-червоними, чорними, рожевими, блакитними. Сріблясті риби з червоною плямою на голові – це червоні шапочки, а золотисто-червоних оранд із величезними наростами на голові називають гусячою головою. Інколи трапляються дуже оригінальні варіанти забарвлення риб, наприклад чорний телескоп із рубіновими очима або червона перлинка – рибка з великою опуклою лускою, на якій виблискують перламутрові цятки. Перлинки виведено в Китаї в 1725 р., їх уважали національним багатством і дозволили вивезти за кордон лише через два століття. Багато порід, виведених у Японії в ХІХ–ХХ ст., залишаються рідкісними через обмеження вивозу. Набувши нової зовнішності, золоті рибки не втратили звичок карася. Вони риються в ґрунті, не відмовляються від будь-якої їжі, люблять просторі акваріуми й добре почувають себе у свіжій воді. Китайські імператори утримували свої живі багатства в порцелянових вазах, прикрашених квітками лотоса. А китайські селяни для своїх улюбленців плели з рисової соломи кошики, такі щільні, що вода з них не виливалася. Звичайно, ці акваріуми були непрозорі й за рибами можна було спостерігати тільки зверху. Європейські натуралісти, крім екзотичних золотих рибок, намагались утримувати прісноводних і морських риб помірних широт. У середині ХVІІ ст. тримали в’юна, щоб, спостерігаючи за його поведінкою, передбачати настання негоди. Першою європейською книжкою з акваріумістики була видана в 1797 р. в Тюрингії «Природнича історія свійських тварин» Й. М. Бехштейна, де описано умови утримання в неволі в’юна й золотої рибки. Труднощі, із якими стикалися перші акваріумісти, усунуто завдяки багатьом досягненням біологів ХVІІІ–ХІХ ст.: відкриттю Розділ 1. Акваріумістика. Минуле та сучасне 17 мікроорганізмів, дихання та фотосинтезу рослин, виникненню генетики тощо. У кінці минулого століття акваріумістика набула значного поширення. Так, англійський учений-натураліст Ф. Г. Госсе, який працював у Лондонському зоопарку, запропонував слово «акваріум» для вистаки риб. Через два роки вона перетворилася на постійний Лондонський акваріум. Госсе вважав акваріум найкращим засобом поширення біологічних знань серед населення. Великий успіх мали акваріуми, установлені на Всесвітній виставці в Парижі в 1867 р. Французькі любителі набули достатнього досвіду для того, щоб у 1869 р. П’єр Карбоньє вперше зумів добитися нересту макроподів і виростити їхнє потомство в акваріумних умовах.

Доведіть або спростуйте твердження: 

Акваріуміст-професіонал – це дослідник. Він постійно експериментує, аналізує, вносить виправлення у свою діяльність.

 Акваріуміст-професіонал – це людина, яка має ґрунтовні знання не лише з акваріумного мистецтва.

 Акваріуміст-професіонал – це керівник? Так, найвищого рангу – генератор ідей, прогнозист, плановик, організатор. 

Акваріуміст-професіонал – це майстер високого професійного рівня в акваріумній справі

Вода, її значення для життя на Землі.

Вода – на перший погляд найпростіше хімічна сполука двох атомів водню і одного атома кисню – є, без жодного перебільшення, основою життя на Землі. Не випадково вчені в пошуках форм життя на інших планетах сонячної системи стільки зусиль спрямовують на виявлення слідів води і мінеральних сполук.

1.Перегляньте навчальне відео https://www.youtube.com/watch?v=o1Wb2RqQNQc

2. Наше майбутнє - у наших руках

3.Вправа для виконання  https://learningapps.org/22066369

Фізико-хімічні властивості води.

Вода є однією з найважливіших речовин на Землі, тому не дивно, що з давніх-давен людей цікавили унікальні фізичні властивості води.

1. Перегляньте невелике відео  Цікаві властивості води

Унікальні фізичні властивості води

Фізичні властивості води – це її характеристики, які можуть сприйматися органами чуття. Те, що ви можете побачити, доторкнутися, відчути смак або запах у воді, представляє собою її фізичні властивості. 

Унікальні фізичні властивості води включають:

• температуру,
• смак,
• запах,
• прозорість

ФАКТИ ПРО ВОДУ

• Вода має свій міжнародний день. Він встановлений ООН понад 20 років тому. З того часу щороку 22 березня громадські організації та великі корпорації нагадують про цінність ресурсу та про його важливість. Міжнародний день води завжди супроводжується марафонами, різноманітними акціями та заходами, спрямованими на привернення уваги до проблеми чистої питної води.
• Усі живі істоти більше ніж на половину складаються з води. Тіло дорослої людини складається з води на 66 %. А при народженні вода становить приблизно 80% від загальної маси тіла дитини.
• Загальний об'єм води на Землі становить близько 326 мільйонів кубічних кілометрів. Але чиста вода на планеті доступна не всім.  Адже майже 97 % води у світі солона або непридатна для пиття. Ще 2 % знаходяться в крижаних шапках і льодовиках. Таким чином, залишається всього 1 %  від загальної маси води для всіх потреб людства: сільськогосподарських, житлових, виробничих, суспільних і особистих. Така вода знаходиться в підземних водоносних джерелах, річках і прісних озерах.
• Згідно з даними The Water Project, один з десяти людей у ​​світі не має доступу до чистої питної води, тому не може вгамувати спрагу. Більше однієї третини населення Африки не мають безпечної питної води. 75 % в людей в Латинській Америці і Карибському басейні страждають від хронічного зневоднення через погану якість води. 90 % усіх підземних систем у великих містах Китаю забруднені. 80 % найбільших річок Китаю настільки деградували, що в них більше не розвивається водна флора і фауна. 75 % річок і озер Індії настільки забруднені, що вони не можуть використовуватися для пиття і навіть купання. Загалом проблема торкається майже 800 мільйонів людей.
• Приблизно 80 % хвороб в усьому світі пов'язані із забрудненою водою. Брудна вода вбиває більше людей, ніж війна, малярія, СНІД і дорожньо-транспортні пригоди разом узяті.
• Найчистішою водою можуть похвалитися фіни. Саме так говорить офіційний висновок ЮНЕСКО. У рамках дослідження було проведено оцінку якості води у 122 країнах, а перше місце посіла Фінляндія. Цікаво, але навіть тут місцеві жителі вважають за краще пити очищену воду, а не водопровідну.
• Вчені спробували підрахувати, скільки води людина випиває за життя. Виявилося, що впродовж життя середньостатистична людина випиває від 35 до 60 тонн рідини. На добу людині потрібно як мінімум 1,5 літра води, але не вся вона обов'язково повинна надходити в рідкій формі, деяку кількість води ми отримуємо разом з прийомом їжі. До речі, здорова людина може випити близько трьох літрів (48 склянок) води в день. Але надмірне споживання води може привести до водної інтоксикації, у процесі якої вода розбавляє рівень натрію у крові і призводить до дисбалансу води в головному мозку.
• Гаряча вода замерзає швидше за холодну. А під час замерзання вода розширюється на 9%. Замерзла вода (лід) легше води, тому лід плаває у воді.
• Є у води властивості розчиняти досить широкий спектр речовин, тому її називають універсальним розчинником. Безумовно, вона не діє на деякі речовини, серед яких олія. Однак вода є розчинником полярних молекул, чого цілком достатньо для впливу на різні речовини. Тому додаючи у воду сіль, цукор, пральний порошок та інші речовини можна отримати їх розчин.
• Вода постійно відновлюється. Зараз існує така ж кількість води на Землі, як і коли Земля була сформована. Вода з вашого крана може містити ті ж молекули, які пили динозаври.

Як бачите, хімічні та фізичні властивості води дивовижні та різноманітні. Вчені продовжують досліджувати цю речовину, відкриваючи нові можливості та характеристики. Наприклад, нещодавно в рамках досліджень було встановлено, що норма води на день – це не лише турбота про здоров'я, а й спосіб підвищити власну продуктивність. Тому якщо Ви відчуваєте втому, перебуваючи на роботі, замість кави краще випийте склянку живлющої вологи. Чиста артезіанська вода підбадьорить краще за кофеїн.

Тепер у Львові маємо дуже гарний океанарій)

Знайомтеся  https://www.youtube.com/watch?v=drtGi_cRgcA

Прозорість і колір води.

 Визначення прозорості води 

Прозорість води визначають приладом Снеллена, який являє собою скляний циліндр з плоским дном Починаючи від дна, циліндр градуйований по висоті у сантиметрах. Висота градуйованої частини становить 30 см. У нижній частині циліндра є відвідний кінець для зливання води, на який надіта гумова трубка із пружинним затискачем. Циліндр закріплений у штативі.

Хід визначення. 

Досліджувану воду старанно перемішати і не фільтруючи, налити доверху в циліндр, під дно якого помістити шрифт №1. Відстань від дна до шрифта повинна становити 4 см, якщо необхідно, воду з циліндра поступово виливати доти, доки букви шрифту не будуть добре видимі. Висота стовпа залишеної у циліндрі води, виражена в сантиметрах, вказуватиме на ступінь прозорості води. Визначення проводять у добре освітленому приміщенні на відстані на 1 м від вікна.

У польових умовах прозорість води визначають за кільцем, виготовленим з дроту товщиною 1-2мм, діаметр кільця 1 - 1,5см . Кільце занурюють у воду, поки його контури стануть невидимі. Вимірюють у сантиметрах глибину, при якій дротяне кільце, яке витягують із води, знову стане видимим.

Для визначення прозорості води в самому вододжерелі користуються диском Це залізний круг діаметром 30 см. Його занурюють у глиб на шнурку, на якому роблять відмітку, коли око вже не розрізняє диска і коли при витягуванні він знову стає видимий Визначають середньоарифметичне з них двох величин і записують у протокол. Результати дослідження води на прозорість за кільцем переводять у показники, одержані при дослідженні води за шрифтом Снеллена згідно таблиці.

Показник кислотності (рН).

Вода в акваріумі – це середовище для життя збалансованого угрупування. Залежно від складу вода сприяє розвитку життєвих процесів або гальмує їх. Чиста вода не має кольору, має нейтральний запах і смак. 

Опрацюйте посилання 

https://www.canva.com/design/DAFOwuOuubk/0obEQBijkVSVHPrai506tw/edit?utm_content=DAFOwuOuubk&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

Личинки (риб, безхребетних), молюски, ракоподібні.

Молюски – безхребетні, що мають несегментоване тіло з вторинною порожниною. Середовище існування доволі широке, проживають в усіх основних типах рельєфу, у воді і на суші. 

Ампулярія. Поширення: увесь тропічний пояс Землі. Особливості будови: міцна і велика черепашка, відносно великий розмір, характерне забарвлення у смужку. У природі існує декілька форм ампулярій, завдяки чому вони є поширеними мешканцями акваріумів. Найрозповсюдженішими є дві форми: - світла з жовтою черепашкою і білими м’якими частинами тіла - коричнева з більш темною черепашкою. Ампулярії - роздільностатеві організми, що розмножуються яйцями, які відкладають гронами на склі акваріума над поверхнею водяної плівки. При високих показниках вологості молоді молюски вилуплюються через 16-20 днів.  До корисних функцій, що вона здатна виконувати належать: споживання баластних органічних решток, пришвидшення процесу мінералізації. В акваріумних умовах здатна відкладати багато яєць.

Котушка кільова. Належить до молюсків, що давно використовується для акваріумних цілей. Значну популярність серед акваріумістів має альбіносна форма, у якої присутнє червоне забарвлення. Цей молюск має напівпрозору тонку черепашку, крізь яку можуть просвічуватись внутрішні органи. Живлення: дендрит, водорості, рештки корму риб. Вцілому є невибагливими до середовища та умов існування. Меланія. Поширення: Східна Африка – Таїланд. Цей молюск є прісноводним і належить до підкласу Передньозяброві. Характерні особливості: спірально закручена черепашка, пріоритет у перебуванні в ґрунті. 

Види акваріумних креветок. Вишнева креветка Назва зумовлена червоним кольором тіла. Вид невибагливий до умов проживання, розмножується доволі швидко. Максимальний розмір дорослої особини 2,5-3 сантиметри. Завдяки цьому вишневі креветки можуть уживатися в маленьких акваріумах, розміри яких не перевищують 10 літрів. Креветка Амано Тіло дорослої особини виростає до 6 сантиметрів. Вид майстерно ховається завдяки прозорому тілу. Складнощі можуть з`явитися з виведенням нового потомства, адже в умовах неволі Амано розмножуються неохоче. Харчуються дрібними рештками дендриту, водоростями. 

Procambarus clarkii – флоридський червоний рак, поширений у прісних водоймах Мексики, південного сходу Північної Америки. Домінуючим кольором у забарвленні є червоний, проте його інтенсивність залежить від живлення. Розміри досягають 12-13 см. Можна утримувати разом з акваріумними рибами. Cherax destructor – автралійський рак Яббі поширений у водоймах Австралії. Панцир яскраво-синього кольору. Досягає 20 см у довжину. Розмір акваріума від 100 л. В одну ємність заселяють одного рака або пару. Чутливий до концентрації кисню у воді. Cherax quadricarinatus – рак червоноклешневий, поширений в Австралії і Новій Гвінеї, де населяє стоячі водойми. Основне забарвлення – яскраво-синє з жовтуватими крапками по всьому тілу. У самців зовнішеій бік клешні має червоне забарвлення. Досягає у довжину до 20 см. Доволі невибагливий при утриманні. Cambarellus – карликові раки – миролюбні, співіснують з рибами, які тримаються у верхніх шарах води. Можуть мешкати в невеликих акваріумах, від 25 л. 

Cambarellus montezuemae – мексиканський карликовий рак, поширений у водоймах Мексики. Невеликого розміру – до 6 см. Забарвлення коричневого кольору з чорними крапками. Не пошкоджує акваріумні рослини. Cambarellus patzcuarensis – карликовий помаранчений рак. Природне забарвлення – коричневе, в результаті селекції виведені лінії помаранчевого кольору.

РИБИ ПРІСНОВОДНИХ АКВАРІУМІВ

Золоті рибки. Золоті рибки однозначно мають найдовшу історію з усіх акваріумних рибок. Кажуть, перші згадки про золотих рибок з`явилися в Китаї у VI столітті до н.е. Саме тоді прабатьки сучасної золотої рибки стали декоративними домашніми вихованцями. Золоті рибки однозначно мають найдовшу історію з усіх акваріумних рибок. Кажуть, перші згадки про золотих рибок з`явилися в Китаї у VI столітті до н.е. Саме тоді прабатьки сучасної золотої рибки стали декоративними домашніми вихованцями.

 Даніо-реріо. Живуть зграйкою по 6-10 особин. Найбільш популярна форма – вуалева. Досягають 5-7см, тіло вузьке. Черевце і анальний плавець покритий цяточками. Розмножується даний вид ікрою. Нерестують при підвищенні температури води, або частою зміною води. Самка даного виду відрізняється від самця округлим черевцем. Даніо-реріо невибагливі рибки. Оптимальна температура води 22-26﮲С. витримують температуру від 15-17 до 30°С. Зменшення, чи збільшення вказаної температури небажанні. 

Кардинали. Це маленькі рибки, що вимагають особливих умов утримання. Досягають 5см. Проживають при температурі 15-30°С. Споживають сухий корм та живий. Плавають зграйками.

Півник. Через свою зовнішність і характерну поведінку – це одна із найцікавіших акваріумних рибок. Самець досягає 7см і має довгі плавці. , і є крупнішим за самку. Даний вид існує у червоному, синьому, жовтому, білому, чорному, зеленому кольорах, також є види із поєднанням цих кольорів. Півники є лабіринтовими рибками, бо вони дихають атмосферним повітрям, тому вони час від часу спливають на поверхню. Півники мирні рибки. Вони можуть проявляти агресію лише за умови обмеженого простору.

Гупі - найпопулярніша і невибаглива акваріумна рибка. Вона не великих розмірів, близько 5-6см. Окраса різноманітна. Споживає сухий і заморожений корм. Самець від самки відрізняється хвостовим і анальним плавцем, а також розміром черевця. З легкістю переносять перепади температури. Гупі розмножуються дуже легко, вона може народити мальків навіть у скляній банці. Народжує мальків, які одразу їдять дрібний корм. Варто знати , що чим дорожча гупі тим більше вона вибаглива , і менш живуча. Також потрібно враховувати сусідів для даного виду, тому що їхні оксамитові плавці можуть обскубувати інші види. Не рекомендується підсиляти до гупі вуалехвостів, барбусів, хижих і циклічних риб

Мечоносець. Доросла риба даного виду досягає 10см без меча. Саме меч відрізняє самця від самки. Самки мечоносця можуть досягати 15см, а забарвлення в них мутне.3 Мечоносці бувають різних кольорів, але найбільш поширені мечоносці червоного кольору. Є дві форми даної акваріумної рибки вуалева та парусна. У вуалевої форми і самка і самець мають мечі, тому їх можна розрізнити лише за анальним плавцем. Розмножуються народжуючи сформованих мальків. Харчуються живими або сухими кормами, а також не відмовляються від зелених водоростей.

Молінезія чорна. Із назви зрозуміло, що це акваріумна рибка чорного кольору, яка була виведена з природної форми сірої молінезії. Дана риба досягає 4-8см. Вибаглива до умов проживання. Дуже різко реагує на зниження температури. Із низької температури води рибка може загинути. Самці дрібніші за самок. У даної акваріумної рибки є два типи плавців: трикутні, круглі. Також потрібно бути уважним до парусної молінезії, вони вибагливіші до води. Молінезія харчується кормом на рослинній основі.  

 

Вибір місця для акваріума в інтер'єрі 

Передпокій

Дуже цікава ідея, яка вимагає при втіленні додаткового світла, щоб створювати для риб штучну зміну дня і ночі, якщо в передпокої немає вікон. Крім того, потрібно встановлювати подалі від дверей,уникаючи протягів.

Вітальня

У цій кімнаті розміщувати акваріум — це традиційний прийом дизайнерів інтер’єру. Якщо вмонтувати його в стіну, розділяючи таким чином передпокій з вітальні, ефектність в інтер’єрі гарантована. Але потрібно дотримуватися пропорції розмірів вітальні і акваріума.

Кухня або їдальня

Якщо кухня маленького або середнього розміру, розміщувати на ній акваріум зовсім не варто. Перепади температур і інші благодійні фактори — не найкраще місце для розведення рибок. Допустимість такої установки має місце бути тільки у великих просторах або в кухнях з переплануванням, які плавно переходять в їдальні — кухня-студія.

Спальня

Перш ніж встановити в спальні акваріум зважте наскільки чутливий у вас сон. Невід’ємна частина аквасистемы -фільтри, компресори можуть видавати звуки, які перешкодять вам заснути. Гарненько вивчіть ринок безшумних моделей акваріумів, якщо за допомогою фахівців мінімізувати шум приладів, релаксація і романтичний настрій у спальній кімнаті вам будуть забезпечені надовго.

Дитяча

У кімнаті з малюками дуже вдало впишуться маленькі аквасистемы з примхливими мешканцями або сучасні моделі акваріумів без риб. Така установка допоможе малюкам вивчити підводний світ наочно і буде виконувати додаткову функцію м’якого нічника.

Кабінет
У цій кімнаті акваріумні системи встановлюють, як правило, справжні шанувальники підводного світу. Габаритний посудину з великими екзотичними мешканцями підкреслять сильний характер власника. Можна облаштувати і протилежний, м’який декор в акваріумі зі змішаними видами рибок, такий буде розслаблювати і відволікати від проблем насущних.

Ванна
У ванній кімнаті як правило розміщують акваріуми без риб, так як відсутність денного світла може травмувати їх здоров’я. Щоб зробити аквасистем більш цікавою застосовується багатобарвне підсвічування. Такі «безрыбные варіанти» декоруються морськими камінцями, сувенірами та штучними рослинами. Оформити таку красу можна у формі раковини — дуже оригінальний підхід.

Вибір форми, розміру та матеріалу, з якого буде виготовлено акваріум.

За формою акваріуми бувають:

• Класичні (прямокутні). Зазвичай ширина акваріума дорівнює його висоті. Подібні пропорції сприяють вільному пересуванню водних мешканців і належному збагаченню води киснем. Така конструкція ідеальна для утримання рибок різних видів і не обмежує фантазію при виборі підводного ландшафту.
• Панорамні. Впізнати їх можна по панорамному оглядовому склу, яке збільшує кут огляду акваріума. Передня стінка може бути вигнутою або складатися з декількох частин.
• Кутові. Акваріум - це спосіб ефективного використання кутового простору. За рахунок незвичайного зовнішнього вигляду і створення глибини простору, кутові типи акваріумів (вони можуть мати трапецієподібну і напівсферичну форму) користуються прихильністю дизайнерів.
• Циліндричні (восьмигранники). Привертають увагу приємним зовнішнім виглядом, але через деформовані стінки мешканці резервуара будуть здаватися неприродними. Якщо акваріум стоїть в центрі кімнати, цей ефект практично не відчувається.
• Круглі. Даний тип сміливо можна назвати застарілим. Зовнішній вигляд рибок сильно спотворюється через кривизну скла. Плюс, брудом покривається не тільки дно, але і стінки резервуара.

• Перший крок - визначитися з об'ємом. Виходячи з розмірів ємності бувають:

  • маленькими (об'ємом до 50 л);
  • середніми (50-100 л);
  • великими (понад 100 л).

  • Акваріум будинку: яке скло краще?

    Скло - це 30% вартості акваріума і елемент, від якого залежить 1/3 всіх характеристик водойми.

    Домашній акваріум для початківців може бути виготовлений з:

    • Силікатного скла (як у вікнах). Твердий, прозорий, невразливий до хімічних атак матеріал, мінусом якого є крихкість. Має помітний зеленуватий відтінок.
    • Акрилового скла. Легкий і м'який матеріал. Через гнучкість і пластичність таке скло складно розбити, проте на ньому швидко з'являються подряпини. Його другий плюс - безпечність (рекомендується купувати в квартири з маленькими дітьми). Матеріал вразливий до хімічних речовин, які використовуються для чищення стінок від водоростей. Велика частина продукції з акрилу, яка представлена ??на ринку, - вироби китайських виробників.

    Прямокутні моделі зазвичай створюють з силікатного скла, дугові - з акрилового. Фахівці зазначають, що розбити акриловий акваріум без допомоги гострого знаряддя практично неможливо, в той час як силікатні моделі надходять в ремонт набагато частіше. Одночасно силікатне скло практичніше в експлуатації - його можна протирати звичайною губкою. У випадку з акриловим склом це неприпустимо.